Усім хочеться, щоб у саду щось росло не тільки влітку, а й на наступний рік — без пересаджування і нервів. Але одна з найчастіших помилок: купити красиву рослину, яка просто не переживе зиму. Здавалося б, виглядала ж так впевнено в магазині… А весною — гола земля. Щоб такого не сталося, ось кілька порад, які справді допомагають.
Дивіться, що росте у сусідів
Найкращий спосіб зрозуміти, що “живе” у вашому кліматі — це глянути, що вже росте у знайомих, на сусідських ділянках, у місцевих парках. Якщо бузок або гортензія гарно зимує в когось поруч — значить, і у вас буде шанс. Не треба вигадувати велосипед.
Обирайте перевірене, не екзотику
Так, хочеться щось “таке, як у Pinterest” — сакуру, персик чи мигдаль. Але чесно? У більшості регіонів України ці рослини потребують дуже багато уваги: укривання, утеплення, молитви… Краще зробити ставку на витривалих — наприклад, жимолость, спірею, кизильник, барбарис або звичайний бузок.
Купуйте там, де знають, що продають
У великих мережах часто продають рослини, які завезли “на всяк випадок”. А от у місцевих розсадниках або на ринку частіше пропонують ті сорти, які реально ростуть у вашій місцевості. Не соромтесь питати: “А воно точно зиму витримає?”. Нормальні продавці самі все розкажуть.
Молоді рослини — як діти
Маленький саджанець може виглядати здоровим, але він ще слабенький. Його треба прикопати з любов’ю, можна мульчувати, а на зиму навіть прикрити агроволокном або лапником. І тільки після 2–3 років він сам почне справлятись.
Читайте етикетку (або гугліть)
На кожній рослині має бути написано, до якої температури вона витримує мороз. Наприклад: “зона 5” — це приблизно до –23°C. Якщо у вас взимку буває –25, краще брати щось витриваліше. Не полінуйтеся трохи почитати — це реально заощадить час і нерви.
Садіть з розумом
Навіть найстійкішу рослину можна “вбити” неправильним місцем. Не садіть у низинах, де стоїть вода, або на протягах. Найкраще — захищене місце з трохи сонця і хорошим дренажем.
Трохи терпіння
Сад — це не про миттєвий результат. Якщо ви обрали правильні рослини, доглянули їх і пережили першу зиму — далі буде тільки легше. А ще приємніше, коли весною бачиш бруньки на тому, що садив торік.