Зібрали часник і думаєте, куди з ним далі? Як зробити так, щоб він лежав до весни — не всох, не згнив і не пустив паростки? Насправді, все не так складно, якщо знати кілька перевірених способів. І так, для цього не потрібно мати підвал чи холодильник на всю стіну.
Спочатку — добре висушити
Щойно викопали — дайте часнику гарно просохнути. Ні в якому разі не мийте його водою. Просто обтрусіть землю і розкладіть в один шар у сухому місці, де є повітря і немає вологи. Горище, сарай, балкон — ідеально. Через 7–10 днів він стане сухеньким, і можна буде обрізати корінці та стебла (або залишити — як зручно).
Заплітаємо коси або просто в’яжемо пучки
Старий, але дієвий спосіб. Заплели — і підвісили в коморі, на балконі, в кухні під стелею. Головне — щоб не було волого й душно. Так часник “дихає”, не пліснявіє і тримається довго.
Банка, мішечок, коробка — обирай, що зручно
Якщо не хочеться зв’язувати, складайте часник у тканинні мішечки або скляні банки (але без кришки!). Дехто ще сипле туди трохи солі або борошна — кажуть, це допомагає вбирати зайву вологу.
Пісок, зола чи тирса — працює теж круто
Є дача або підвал? Можна взяти ящик, насипати шар сухого піску, викласти часник, знову пісок — і так далі. Так само можна використовувати деревну золу чи тирсу. Стоїть собі спокійно і не сохне.
Морозилка — тільки в крайніх випадках
Заморожений часник — не для всіх. Смак трохи змінюється, структура теж. Але якщо подрібнити його на пасту й заморозити — чому б і ні. Головне — не чекати, що буде таким, як свіжий.
Що ще знати?
Не кладіть часник поруч із картоплею — вони не дружать.
Перевіряйте свої запаси хоча б раз на місяць. Один зіпсований зубчик може “заразити” сусідів.
Озимий часник зберігається гірше, ніж ярий, але і той, і той протримається довго, якщо ви правильно його зберете й дасте йому «комфорт».
От і все! Тепер у вас буде свіженький, ароматний часничок на всю зиму — для борщу, сала, грінок чи просто для настрою.